Тукі, Кобі і таємничий підводний тунель

Тукі, Кобі і таємничий підводний тунель

Пригодницька казка на ніч

СИНЬОМОР’Я

ОПОВІДАЧ: Глибоко під синьою гладдю моря, там, де сонячні промені мерехтять у воді, наче тисячі маленьких зірочок, лежить чарівний світ на ім’я...

СИНЬОМОР’Я.

Бульбашки повільно здіймаються до поверхні.

БЛУП... БЛУП... БЛУП...

Кольорові рибки ганяються поміж коралами.

Морські рослинки ніжно гойдаються.

І саме там починається нова пригода двох друзів.

Маленької допитливої черепашки Тукі...

і краба Кобі, який усюди носить із собою свій крихітний будиночок.

Мушельку.

Тобто...

майже всюди.

Бо Кобі каже, що якби колись забув її вдома, то мусив би за нею повертатися.

Але оскільки його дім – це саме та мушелька...

він, власне, і не може забути її вдома.

РАНКОВА ПРОГУЛЯНКА

ОПОВІДАЧ: Одного чудового ранку Тукі весело пливла поміж коралами.

ТУКІ: «Доброго ра-а-анку, Синьомор’я!»

ОПОВІДАЧ: Під нею дріботів Кобі.

ТУП... ТУП... ТУП...

Тукі трохи пришвидшилася.

Кобі теж пришвидшився.

ТУП! ТУП! ТУП! ТУП!

Тукі додала ще трішки.

А Кобі вже дріботів щосили.

ТУП-ТУП-ТУП-ТУП-ТУП!

КОБІ: «Тукі-і-і! Зачекай!»

ОПОВІДАЧ: Тукі обернулася.

ТУКІ: «Що таке?»

КОБІ: «У мене, звісно, вісім ніг... але жодна з них не ласта!»

ОПОВІДАЧ: Тукі засміялася.

ТУКІ: «Добре, добре. Пливтиму повільніше».

ОПОВІДАЧ: Кобі полегшено видихнув.

КОБІ: «Дякую. Мої ноги щойно одноголосно проголосували за перерву».

ТАЄМНИЧИЙ ТУНЕЛЬ

ОПОВІДАЧ: Аж тут Тукі зупинилася.

Перед ними височіла величезна кам’яна арка, поросла синіми, рожевими й фіолетовими коралами.