Лялька, яка навчилася танцювати

Лялька, яка навчилася танцювати

Казка на ніч

ОПОВІДАЧ: В одному маленькому будиночку, в кінці тихої вулиці, жила дівчинка на ім’я Доротка.

У Доротки в кімнатці було багато іграшок. Кольорові кубики, плюшевий ведмедик, дерев’яний коник і велика коробка, повна олівців.

Але з усіх іграшок вона найбільше любила одну.

Ляльку на ім’я Лілі.

Лілі мала довге каштанове волосся, блакитні оченята й гарну рожеву сукню, яка з кожним рухом ніжно колихалася.

Щовечора Доротка клала її поруч із собою в ліжко.

І саме там розповідала їй свої найбільші таємниці.

Одного вечора, коли за вікном світив великий місяць, Доротка обійняла ляльку й тихесенько сказала їй:

ДОРОТКА ніжно, по-дитячому: «Лілі... знаєш, чого б я хотіла найбільше на світі?»

ОПОВІДАЧ: Звісно, лялька не відповіла.

Принаймні не тоді, коли Доротка не спала.

ДОРОТКА: «Я б хотіла, щоб ти вміла танцювати».

ОПОВІДАЧ: Доротка усміхнулася.

ДОРОТКА захоплено: «Якби ти вміла танцювати, я б показала тебе всім дітям. І сказала б їм: Дивіться! Це моя Лілі. Моя лялька справді вміє танцювати!»

ОПОВІДАЧ: Потім вона поцілувала ляльку в лобик.

ДОРОТКА тихесенько: «Добраніч, Лілі».

ОПОВІДАЧ: За хвильку Доротка вже спокійно спала.

У кімнатці стало тихо.

Тік...

так...

тік...

так...

цокав годинник.

Місячне світло повільно мандрувало підлогою, аж поки не торкнулося обличчя Лілі.

І тоді...

Лілі розплющила очі.

ЛІЛІ здивовано, але тихо: «Доротка хоче, щоб я вміла танцювати...»

ОПОВІДАЧ: Лялька сіла.